Єврейський цвинтар у Кам'яці-Бузькій на вул. Шашкевича

Історична довідка

Із закриттям старого окописька на вул. Незалежності, званого Бейс Олом (їдиш. іврит. бет’олам - «будинок вічності»), у кінці ХІХ ст., постала проблема подальших юдейських поховань. Другий юдейський цвинтар на вул. Шашкевича був відритий у 1898 р. Однією з перших могил на якому було поховання рабина Єгошуа Розенфельда, сина Соломона (Шаломона) Розенфельда.

Його релігійне піднесення почалось з посту рабина у містечку Ярчів (Jarczów), селі українського Закерзоння. Після смерті свого батька Єгошуа був призначений рабином у Кам’янці-Бузький. Джерела описують, що протягом останніх п’ятнадцяти років свого життя він був паралізованим [1] й з іншими хасидами спілкувався мовою жестів. Єгошуа Розенфельд, за різними джерелами, залишив цей світ в кінці жовтня – на початку листопада, у 1898 році. Після себе він залишив синів, які стали також рабинами: Шалома та Елазара, також його зятем був Шломо Хальберштам з Бобова. Єгошуа є автором філософської праці «Про релігійні знання».

Шатро було зруйноване під час ІІ світової війни, а могили знищені під час німецької окупації. Як і решта юдейських кладовища у Кам’янці це дійшло до нашого часу у вигляді території, де існують поховання, але відсутні надгробки. Під час німецької окупації надгробки використовувались німцями як покриття для доріг. У 2013 р. представництвом американського Об’єднання Комітетів для євреїв бувшого радянського Союзу були організовані роботи по розчищенню поховання рабина.

 Цей цвинтар був другим з трьох окопищ у місті. Така кількість цвинтарів зумовлюється великою кількістю єврейського населення у Кам’янці-Бузькій. До прикладу, у 1880 р. в місті мешкало 2820 євреїв, що становило близько 46% від усіх мешканців (6518 осіб). Спустошлива пожежа 1913 р. та активні військові дії у Першій світовій війні сприяли еміграції багатьох мешканців міста та призвели до того, що кращі часи для єврейської громади закінчились. Втім, на 1912 р. кількість євреїв все ще тримала планку у 40% від усіх мешканців [2, 789-790, 817], що сприяло заснуванню третього окопища сучасній на вул. Шевченка. Із початком Другої світової війни кіркут був зруйнований німецькими військами.

Використані джерела:

 1.This Day in History – 17 Cheshvan/October 30// Електронний ресурс [https://hamodia.com/columns/this-day-in-history-17-cheshvanoctober-30/]

2.The Encyclopedia of Camps and Ghettos 1933–1945, t. II A, red. Goeffrey P. Megargee, ss. 789–790, 817