Селище Гнатівка: колиска чорнобильського хасидизму

Історична довідка про єврейське життя селища.
Про селище Гнатівку автор шукав багато інформації в мережі інтернет, проте, бі́льша частина інформації знаходиться в паперових архівах, тому спочатку буде викладено той матеріал, який існує в інтернеті. Отже, селище Гнатівка самим прямим чином пов’язане із течією чорнобильського хасидизму, до якого ми ще повернемось. Про суто культурно-соціальні аспекти життя єврейської громади авторові не вдалось знайти інформації, задовольнившись лиш поверхневими фактами про історичне становлення селища: у XVIII ст. Гнатівка була передмістям Білгородки — поселення, що проходило вздовж ріки Ірпень [1, 24]. Саме селище Гнатівка на той час (1864 р.) містило не більше 10 єврейських домів; жителів: 80 християн, 400 євреїв [1, 26]. Також зазначається, що в селищі була добре розвинена торгівля завдяки близькому розташуванню до Києва, з цього виходить, що Гнатівка була розвинена в питанні комунікацій між населеними пунктами, а не знаходилась на периферії.

Для хасидизму селище, як зазначалось вище, має сакральне значення. В сьогоденні представники єврейської громади Гнатівки, або ж, на івриті, Анатевки, говорять, що століття тому повз це селище проходив раббі Мордехай Чорнобильський, син раббі Менахема Нахума Тверського — засновника чорнобильського хасидизму, й вражений красою цих місць, заповів поховати його тут. Щоб більше розкрити особистість раббі Мордехая Чорнобильського, автор взяв на мету зануритись в саме явище чорнобильського хасидизму. Хасидизм — це релігійно-містичний рух, що виник на території України у XVIII ст. [2, 164]. Цей рух розгалужується на багато течій, однією з яких і є чорнобильська. Раббі Менахем Нахум Тверський був учнем засновника хасидизму Бааль Шем Това. Чорнобильською ця течія названа тому, що саме в Чорнобилі жив і проповідував (був магідом) раббі Менахем Тверський [2, 166]. До речі, це прізвище взяли собі вже його нащадки, коли євреям в Російській імперії дозволили обирати собі прізвища. Про самого раббі Нахума інформації вкрай мало, існує лише декілька проповідей раббі Нахума Тверського "Маор ейнаім” та "Йісмах лев” [2, 165]. Вчення раббі Нахума полягає у принципі споглядального спілкування з Б-гом. В його настановах особливо підкреслюється думка, що завдання окремої людини полягає в подоланні свого злого начала й розвитку доброго, а також у вознесінні до Б-га цього доброго начала, що криється у всіх реаліях цього світу [3]. Він і жив в Чорнобилі до самої своєї смерті, де і був похований. Варто додати, що у 1990 році могилу раббі Менахема Нахума Чорнобильського знайшли і облаштували там шатро. На могили цадиків Чорнобиля євреї складають записки із проханнями, як у Стіну плачу [4, 376]. Він залишив після себе сина, який продовжив справу свого батька й став магідом в Чорнобилі. Це був Мордехай Тверський або ж Чорнобильський Ребе. На відміну від свого батька, який до самої смерті був бідним й не приймав дарунки від інших хасидів та мав перелік тих сімей, що передусім потребували допомоги, до яких і направляв заможних хасидів, Мордехай вів розкішний образ життя, для підтримки якого встановив маамадот - податок, яким обкладались хасиди на користь цадика [3]. Слід зазначити, що цей податок є основою існування єврейської громади. Ця благодійність (цдака) формує фундамент, на якому євреї допомагають один одному. Зрештою, ця допомога не обмежується суто прерогативою єврейської спільноти, позаяк матеріальна допомога також спрямовувалась й на християн, які потребували її. Тобто, як і євреї, так і люди, які не мали жодного єврейського коріння, могли прийти до Ребе за допомогою.

Свої проповіді та міркування раббі Мордехай опублікував в книзі "Лікутей Тора” в середині XIX ст., яку добре оцінила хасидська спільнота, хоча й нічого нового раббі Мордехай у хасидизм не приніс. У своєму вченні він наголошував про важливість чистоти мови та чистоти міркувань як умови для найглибшого сакрального зв’язку в молитві. Також він говорив, що в усі єврейські душі (навіть душі злих людей, адже так зла людина отримує шанс виправитись) з'єднуються в тому, хто молиться [5]. В раббі Мордехая також було вісім синів, кожен з яких став цадиком.

Використані джерела:

  1. Похилевич Л.І. Сказання про населені місцевості Київської губернії
  2. Малахова К. Рабі Менахем-Нахум з Чорнобиля. Спроба інтелектуальної біографії [Електронний ресурс: http://eprints.oa.edu.ua/1953]
  3. Электронная еврейская энциклопедия. [Електронний ресурс: http://eleven.co.il/article/14057]
  4. История – миф – фольклор в еврейской и славянской культурной традиции: Сборник статей. [Електронний ресурс: http://inslav.ru/images/stories/pdf/2009_Istorija_mif_folklore.pdf]
  5. Rabbi Mordechai of Chernobyl [Електронний ресурс: http://rabbishimon.com/tzadikim/showz.php?p=mordechaiofchernobyl.htm]