Українські історики про Меморіальний центр «Бабин Яр»

30 березня, 2017
Лист-попередження українських істориків з приводу планів спорудження Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
28 вересня 2016 р. в дні 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру в Києві було урочисто оголошено про намір створення Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Ініціаторами проекту стали російські мільярдери українського походження Павло Фукс, Михайло Фрідман і Герман Хан і український олігарх Віктор Пінчук.

На початку лютого 2017 р. в Києві відбулося засідання експертів - істориків Голокосту, переважно іноземних, які обговорювали проект концепції майбутнього меморіалу).

Проект, в тому вигляді, в якому про нього відомо з загальнодоступної інформації, викликав ряд суттєвих заперечень відомих українських істориків - фахівців з історії євреїв України, Голокосту, Другої світової війни, історичної пам'яті і міжнаціональних відносин. Свою позицію вони виклали у спільному листі, адресованому своїм колегам, обраним в якості експертів Меморіального центру.

Нижче наводимо повний текст листа-звернення:

Шановні колеги,


7-8 лютого цього року ви взяли участь у зборах експертів, організованих Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр». У зв'язку з цим ми хочемо довести до вас нашу спільну позицію.

1. Ми повністю підтримуємо ідею створення в столиці України Меморіалу з музейної, наукової та освітньої складовими, присвяченого історії та пам'яті про Голокост - найстрашнішу сторінку в історії єврейського народу і одному з найжахливіших геноцидів минулого століття.

2. Ми вважаємо неприйнятним зведення меморіального центру в самому Бабиному Яру або на території одного з колишніх кладовищ. На сьогодні, за наявною інформацією, спорудження центру планується саме на ділянці зруйнованого в радянські часи єврейського кладовища, що підтверджують всі історичні карти.

3. Ми вважаємо штучним виділення т. зв. «Голокосту від куль» із загальної історії Голокосту в Європі. Якщо такий підхід буде прийнятий, це стане черговою спробою на рівні історичної пам'яті відродити єдиний радянський цивілізаційний простір і таким чином використовувати хворобливу тему Голокосту для просування неоімперіалістичних ідей «русского мира».

4. Українські землі під час Другої світової війни були окуповані різними державами, а переслідування і знищення євреїв відбувалося тут у різний спосіб. Зокрема, до чверті з 1,5 млн. загиблих українських євреїв були вбиті в нацистських таборах смерті на окупованій території Польщі.

5. Тому ми вважаємо правильним присвятити майбутній музей всій історії Голокосту, що поставить його на рівень світових центрів такого роду. Разом з тим, і Музей історії Голокосту в Україні повинен бути вписаний в контекст історії Другої світової війни і Голокосту в Європі, що буде сприяти комплексній інкорпорації цієї проблематики в нову історичну пам'ять українського народу.

6. Єврейська трагедія перетворила Бабин Яр у світовій символ Голокосту, а євреї становили понад дві третини з 90-100 тис. розстріляних і похованих тут жертв. Разом з тим, під час нацистської окупації Бабин Яр став місцем розстрілу не лише євреїв, а всіх, кого нацисти вважали своїми ворогами: ромів, українських націоналістів, радянських військовополонених і підпільників, в'язнів Сирецького концтабору, заручників і душевнохворих. Після війни Бабин Яр став територією техногенної Куренівської катастрофи, а також місцем боротьби за право увічнити пам'ять жертв Голокосту.

7. Тому ми вважаємо помилковими спроби асоціювати Бабин Яр виключно з історією Голокосту, ігноруючи інші жертви і інші драматичні моменти його історії. Такий підхід лише загострить війну пам'ятей, яка вже багато років ведеться на території Бабиного Яру.

8. Хоча історія знищення євреїв Києва, очевидно, повинна стати ключовою темою Музею Бабиного Яру, ми вважаємо, що музей Голокосту і музей Бабиного Яру повинні бути окремими установами, які розкривають різні аспекти і різні контексти трагічної історії ХХ ст.

Ми сподіваємося, що ви як наші колеги зрозумієте і підтримаєте нашу позицію і донесете її до засновників і керівників Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

З повагою,
Геннадій БОРЯК, д.і.н., проф., Інститут історії України НАНУ
Максим ГОН, д.пол.н., проф., Рівненський державний гуманітарний університет
Петро ДОЛГАНОВ, к.і.н., Рівненський державний гуманітарний університет
Наталія ЗІНЕВИЧ, к.і.н., Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ
Олег КОЗЕРОД, д.і.н., Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ
Олександр ЛИСЕНКО, д.і.н., проф., Інститут історії України НАНУ
Олександр МАЙБОРОДА, д.і.н., проф., Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ
Іван МОНОЛАТІЙ, д.пол.н., проф., Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника
Віталій НАХМАНОВИЧ, історик, Музей історії Києва
Тетяна ПАСТУШЕНКО, к.і.н., Інститут історії України НАНУ
Іван ПАТРИЛЯК, д.і.н., проф., Київський національний університет ім. Т. Шевченка
Анатолій ПОДОЛЬСЬКИЙ, к.і.н., Український центр вивчення історії Голокосту
Олена СТЯЖКІНА, д.і.н., проф., Інститут історії України НАНУ
Олег СУРОВЦЕВ к.і.н., Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
Ігор ТУРОВ, д.і.н., Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ
Михайло ТЯГЛИЙ, історик, науковий журнал «Голокост і сучасність: Студії в Україні і світі»
 
Джерело: Євроазіатський єврейський конгрес

↑Новини↑