Думки Йосифа Зісельса і Мейлаха Шейхета про результати круглого столу в Парижі

15 березня, 2017
Ініціатор зустрічі Йосиф Зісельс розповів про те, що не задоволений результатом проведення круглого столу. Також директор Наукового центру іудаїки та єврейського мистецтва ім. Ф. Петрякової Мейлах Шейхет зазначив, що питання українсько-єврейських взаємин не вирішуються на подібних конференціях.
8 березня в Паризькому інституті східних мов з ініціативи співпрезидента Ваада України Йосифа Зісельса відбувся круглий стіл «Євреї та українці на шляху до написання спільної історії», організаторами якого виступили перекладач, письменниця, історик і релігієзнавець Галя Аккерман і французький філософ і політолог Філіп де Лара.

Україну на круглому столі представляли: Володимир В'ятрович, Костянтин Сігов, Йосиф Зісельс, Леонід Фінберг, Тарас Возняк. У роботі взяв участь міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

В інтерв'ю сайту Ваада України ініціатор зустрічі Йосиф Зісельс розповів про те, що задоволений фактом проведення круглого столу, але не його результатом. «На мій погляд, - зазначив він, - учасники «круглого столу», виявилися не зовсім готовими обговорювати непросту тему на досить глибокому і відвертому рівнях».

«Я закликав до відвертості в оцінках своєї національної історії, до відходу від самокопліментарності, до самокритичності, - підкреслив Йосиф Зісельс. - Це непросто: ломка стереотипів і визнання, що у власній національній історії не все так добре по відношенню до представників інших народів, поруч з якими довелося жити на протязі сотень років.

«Учасники круглого столу говорили про те, як багато в Україні робиться для розвитку взаєморозуміння між українцями і євреями, і це правда - робиться багато, багато проводиться обговорень і конференцій, багато видається книг, багато проводиться історичних досліджень і публікуються їх результати. Все це правда, але я закликав не до цього, - сказав Й. Зісельс. - Процес примирення - це щира і самокритична дорога назустріч один одному з об'єктивним, точним і повним заповненням всіх «білих плям» в загальній історії.

Це, перш за все, чесна робота зі своєю громадою, а не показові виступи перед іншими, не PR, а колективний шлях через каяття і катарсис, які і породжують, в результаті, звільнення величезної енергії для подальшого спільного розвитку... Іншого шляху немає. Тільки пройшовши описаний шлях народи, що потрапили свого часу під вплив агресивних ідеологій і вчинили під їх впливом масові злочини, змогли в якійсь мірі примиритися з народами-жертвами, змогли перегорнути цю трагічну сторінку своєї історії, і знайти енергію для свого розвитку».

Інтерв'ю Йосифа Зісельса «Історична пам'ять часто заважає процесу примирення», опубліковано в газеті «Хадашот».
 
Мейлах Шейхет, директор Наукового центру ім. Ф. Петрякової, зауважив щодо конференції в Парижі, присвяченій Голокосту в Україні: «Багато не вивчено, висновки робляться безпідставні, в результаті нагнітається атмосфера безвихідності у вирішенні важливих питань українсько-єврейських взаємин. Сутність українсько-єврейських взаємин не вирішується на рівні конференції в Парижі, адже в тій конференції приймали участь переважно політизовані певним чином єврейські і неєврейські громадські діячі, які не є вченими професіоналами та їхня думка на завершення зовсім не є важливою. Незрозуміло, як такі конференції взагалі формуються і з якою метою. Таким чином, вирішувати порозуміння між українським та єврейським народом не є добрим. Створився «пакет» одних і тих самих діячів, які приймають участь у всіх конференціях і домінують своїми непрофесійними або науковоподібними висновками. Хіба таким чином вирішаться драстичні історичні проблеми, адже і в минулому були політизовані інтереси, які не співпадали навіть частково з народними. Що робити далі...?»
 
Джерела: Євроазіатський єврейський конгрес, Facebook
↑Новини↑