Завтра на території колишнього Старого єврейського кладовища у м. Львові відбудеться вшанування пам'яті видатного рабина Львова - раббі Давида ГаЛеві Сегаля (ТаЗа), автора всесвітньовідомого коментарю на Шульхан Арух під назвою "Турей Загав". На честь раббі ТаЗа було названо синагогу у Львові "Турей Загав" (інша назва синагоги "Турей Загав" ("Ді Гільдене Ройзе"). Після запалювання пам'ятних свічок та читання Тегілім (Псалмів царя Давида) на кладовищі віряни вшанують пам'ять про мудреця Тори смачною трапезою, яка відбудеться у молитовному приміщенні Єврейської релігійної громади "Турей Загав", будівля якого прилягає до руїн синагоги "Турей Загав" та знаходиться за адресою вул. Федорова, 27/1.

Історія розповідає, що Рабин Давід бен Шмуель ГаЛеві Сегал народився 1586 р. у місті Людмирі (нині - Володимир-Волинський) та ще з раннього дитинства виявляв надзвичайні здібності у вивченні Тори та Талмуду. У молоді роки він одружився на дочці раббі Йоеля Сіркіса з Бресту та розпочав працювати моелем. Через декілька років по тому проживав із сім'єю в містечку Потиличі неподалік Рава-Руської, а пізніше у Познані та Кракові.

У 1641 р. раббі Давид ГаЛеві Сегал став рабином Острога на Волині, де заснував всесвітньовідому єшиву та незабаром був визнаним одним з найбільших галахічних авторитетів свого часу. В Острозі раббі Давид ГаЛеві Сегал написав коментар на працю Йосефа Каро "Шулхан Арух" ("Йоре Деа"), який він опублікував в Любліні в 1646 р. та який відомий під назвою "Турей Загав" ("Золоті рядки"). Його коментар був затверджений тогочасними галахічними авторитетами як один із найважливіших доповнень та роз'яснень єврейського закону. Після цього раббі Давид ГаЛеві Сегал більше став відомий під ім'ям ТаЗ, що власне є абревіатурою назви його роботи.

Через два роки після виходу в світ його твору раббі Давид ГаЛеві Сегал разом з сім'єю змушені тікати через різанину та погроми, влаштовані козаками Богдана Хмельницького в 1648-1649 рр., у Моравію в містечко Стейніц поблизу Острави. Після закінчення єврейських погромів раббі ТаЗ повертається до Польщі, де оселяється в Лембергу (Львові) до кінця свого життя.

У Лемберзі раббі Давида ГаЛеві Сегала призначають Aв Бейс-Дін (головою рабинського суду). Коли рабин Меїр Зак, що був головним рабином Лемберга, помер у 1653 р., він також став його наступником на цій посаді.

Останні дні раббі Давида були сумні через загибель двох його синів, Мордехая і Соломона, які були вбиті в заворушках у Львові у 1664 р., а його дружина померла задовго до того. Власне у 1664 р. раббі Давид ГаЛеві Сегаль одружився з вдовою свого брата, раббі Шмуеля Гірша з Пінчова. Його третій син від першого шлюбу Ішая та його пасинок Ар'є Лейб були польськими вченими, яких направили до Туреччини в 1666 р., щоб почути вчення псевдо-месії Шабтая Цві. Вони привезли батькові подарунок від нього - білий шовковий халат, разом з листом, в якому той обіцяв помститися за єврейські погроми у Польщі. Відомо, що нащадками раббі ТаЗа є династія російських рабинів Пелтровіч.

Більшість праць раббі Давида ГаЛеві Сегала побачили світ після його смерті. Коментар "Турей Загав" (טורי זהב - "Золоті Рядки") - надзвичайно важливий коментар на "Шулхан Арух" (Орах Хаїм), був знову опублікований Шабтаєм Бассом у Дихернфурті в 1692 р., на цей раз у збірці з твором "Маген Авраам" Абеля Гумбінера. Назва твору "Турей Загав" є омонімом фрази "Турей Загав" (תורי זהב , "вежі золота"), яку можна знайти у Пісні Пісень (1:11). Нова книга називається скорочено "ТаЗ" (ט"ז) і має підзаголовок "Маген Давид" ("Щит Давида", після імені раббі Давида ГаЛеві Сегала) у багатьох виданнях. Обидва коментарі ("ТаЗ" і "Маген Авраам"), разом з основним текстом "Шулхан Арух" та декількома іншими коментарями досі на першому місці серед законодавчих постанов галахічних авторитетів та вивчаються у всіх єшивах світу.

За два роки до публікації цієї праці відомий кабаліст та мудрець Талмуду Юдель з Ковеля на Волині написав коментар до Орах Хаїм та профінансував видання свого коментарю в одному виданні з роботою ТаЗа. Також його гроші були використані для публікації інших робіт раббі Давида ГаЛеві Сегала: "Діврей Давид" ( "Слова Давида"), який є одним із найвизначніших коментарів на Раші (Дихернфурт, 1690).

Фрагмент коментарю "ТаЗ" на "Шулхан Арух" ("Хошен Мішпат", ч. CСХСVI) з'явився окремо в Гамбурзі в тому ж році з примітками раббі Цві Ашкеназі. Інший фрагмент, "ТаЗ" на "Шулхан Арух" ("Евен ГаЕзер") був вперше надрукований в Жовкві у 1754 році разом з коментарем "Бет Самуїл" Шмуеля бен Фоебуса до "Шулхан Аруху".

Раббі Давид ГаЛеві Сегал є автором респонсів, більшість з яких є неопубліковані. Раббі ТаЗ разом з раббі ШаКом (Шабтай Коген) є одними з найбільших галахічних авторитетів серед пізніх мудреців (ахаронім).Серед його найвидатніших учнів – раббі Шмуель бен Давид (рабин у Гамбурзі та автор «Нахалат шіва»), раббі Ісраель бен Шмуель (рабин Тернополя), і ТаЗів пасинок раббі Ар’є Лейб (рабин та голова єшиви у Бресті, автор збірки респонсів «Шаагат Ар’є ве-коль шахаль»).

Наразі могила раббі ТаЗа разом з місцями спочинку інших цадиків та рабинів Львова на старовинному єврейському кладовищі Львова-Лемберга розпайована під торговицю ще за радянських часів… Його свята і прекрасна синагога «Ді Гілдене Ройзе» спотворена нацистами і доруйнована в радянські часи, знаходиться під загрозою тотального знищення в наші дні.

Єврейська релігійна громада "Турей Загав" та її міжнародні друзі будуть невтомно працювати, щоб змінити цю ситуацію з Б-жою допомогою.

Джерело: Єврейська релігійна громада "Турей Загав"