Єврейське минуле Сасова

02 лютого, 2017
Цього тижня віряни Львова та хасиди з різних куточків світу відвідали могилу раббі Мойше Лейба із Сасова.

У день 4 швата за єврейським календарем, або 31 січня євреї всього світу вшановували пам'ять великого праведника раббі Мойше-Лейба із Сасова.

Містечко Сасів було засноване російським воєводою Іваном Даниловичем - власником Олеського замку, після дозволу короля Сигізмунда ІІІ Вази в 1615 р. на місці села Комарово. Статус міста Сасів отримав разом з грамотою про заснування, а разом з ним - дозвіл на проведення ярмарків тричі в рік, і торги щосереди та щосуботи. Жителі були звільнені від податку на 4 роки. Містечко знаходилося на торговому шляху, і купці обов'язково зупинятися тут, розвиваючи економіку Сасова.

Назва Сасів походить від напису на сімейному гербі Даниловича «SAS». Що б це значило - історики сперечаються досі...

У 1682 р. Сасів втратив Магдебурзьке право. Володіють в той час містечком Собєські продають його польському магнату Радзівіллу, а від нього містечко перейшло в руки Старженських.

Друге життя Сасів отримав в 19 ст., коли став відомий на всю Австрійську імперію своїми курортами і водолікарню. Найцікавіше, що в Сасові не було ніяких лікувальних вод, але за літній сезон водолікарня приймала людина 300-400. Золочівська шляхта часто приїжджала з міста на вечори і концерти, які проходили в палацовому залі. Після Першої світової війни курорт згас, лікарня і парк були знищені під час бойових дій. З середини XIX в. Сасів стає центром виробництва паперу. Її експортували в Німеччину, Францію, Росію та Туреччину. Львів купував цю ж папір у віденських посередників, які пакували її і ставили віденську або французьку марку...
 
Євреї жили в Сасові з початку його заснування. В 1637 р засноване єврейське кладовище. У 1726 р король Ян III Собеський дозволив євреям займатися корчмарством, вільно торгувати; громадські будівлі звільнялися від усіх податків. Для вибору старшин євреї представляли двох кандидатів, один з яких затверджувався власником містечка.

Основними заняттями євреїв Сасова в XIX-початку XX ст. було виготовлення свічок і мережив (іспанська робота - «шпаніше арбайт»). Вироби цього рідкісного ремесла вживалися євреями для здійснення релігійних обрядів. З 1906 р. в Сасові діяло відділення «Поалей Ціон». У 1908 р. працювало училище, що фінансується за кошти фонду барона Гірша (102 учня).

У 1920-30-х рр. в Сасові діяли відділення різних єврейських партій і організацій.

2 липня 1941 року місто було захоплене німцями. У перші дні окупації було вбито 22 єврея. Через місяць поляки і українці влаштували погром, спалили синагога.

У Сасів були зігнані євреї з навколишніх сіл. Євреї були зайняті на примусових роботах в кар'єрах недалеко від міста, де багато хто загинув. Близько 100 євреїв було депортовано в табір смерті Белжець.
 
 
Меморіальний напис в таборі смерті Белжець
 

Наприкінці листопада 1942 року ще євреї були переведені в гетто Золочева.

В кінці XVIII ст. хасидський двір в Сасові заснував раббі Мойше Йегуда Лейб Ерблен, виходець з Олеської династії.

Продовжувачем династії став син Ребе Мойше Йегуди Лейба, Йекутіель Шмуель Шмельке Ерблен.

Після смерті Шмельке Ербліха наступним Ребе став його син Яаков Цві Ерблен з титулом Ребе з Порозового.

Наступним Ребе став син Яакова Цві, Мойше Йегуда Лейб Ерблен. Мойше Йегуда Лейб, названий на честь засновника династії, був володарем виключного слуху і голосу, які допомогли йому стати визнаним хазаном. Незабаром слава про нього поширилася по всьому Ізраїлю. Він служив хазаном в Ізраїлі, Великобританії, Канаді. Мойше Йегуда Лейб поєднував керівництво хасидами з професійною діяльністю. Після завершення успішної кар'єри Мойше Йегуда Лейб оселився в США в Mонсі. Після його смерті Сасівським Ребе є його син, Яаков Цві Ерблен з Монсі.
 
 
Будівля синагоги у Сасові

Щороку на могилу цадика раббі Мойше Лейба із Сасова, засновника цієї хасидської династії, приїздять віруючі євреї зі Львова і хасиди, які прилітають з Америки, Ізраїлю, Європи, для того, щоб віддати данину пам'яті історичній особистості і помолитися відповідно до встановлених традицій. Віряни читають Тегілім і підносять молитви за мир і одужання хворих, пишуть записки з проханнями та побажаннями.

У роки окупації кладовище було повністю зруйновано і всі могильні плити розграбовані. Для того, щоб знайти місце поховання відомого великого цадика, довелося витратити багато сил і праці. Голова єврейської релігійної громади «Турей Загав» Мейлах Шейхет сприяв відновленню могили раббі Мойше-Лейба із Сасова та будівництву шатра на місці його поховання у Сасові. У шатрі встановлено дві пам'ятні плити. На білих піщаних плитах вибиті імена цадика і раббі Йегуди Меіра бен Рафаеля - його батька.

Джерела: Мой штетл, Єврейська релігійна громада "Турей Загав" ("Ді гільдене Ройзе").

↑Новини↑