Конференція в Науковому центрі іудаїки відбулася!

23 червня, 2016
20-21 червня 2016 р. у Науковому центрі іудаїки та єврейського мистецтва імені Ф. Петрякової відбулася науково-практична конференція, присвячена міжетнічному діалогу.
До роковин видатного мистецтвознавця, професора Львівської національної академії мистецтв, фахівця у дослідженні українського художнього скла, кераміки та порцеляни, а також української іудаїки Фаїни Сергіївни Петрякової приурочено проведення науково-практичної конференції «Історико-культурна спадщина як позитивний фактор міжетнічного діалогу». 
 
Відкриття конференції 20 червня відзначено виступом директора Наукового центру іудаїки та єврейського мистецтва імені Ф. Петрякової Мейлаха Шейхета та відомого громадського діяча Героя України, Депутата Верховної Ради України Юрія Шухевича. Також хвилиною мовчання вшанували пам'ять Депутата Львівської міської ради, громадської діячки, яка завжди опікувалась збереженням єврейської культурної спадщини у Львові Віри Дмитрівни Лясковської, життя якої несподівано обірвалося на 77 році від страшної хвороби.
 
Після цього  заслухали програмні доповіді колег, присвячені міжетнічному діалогу як ключовому фактору порозуміння націй та їх взаємодії в полікультурному середовищі, зокрема, це доповіді доцента кафедри загальної та соціальної педагогіки Львівського національного університету ім. І. Франка Олексія Караманова, доцента кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету "Львівська Політехніка" Христини Бойко, доцента кафедри політології та державного управління Східноєвропейського університету імені Лесі Українки Василя Бусленка. 
 
Важливе питання стосовно відродження полікультурності в меморіальному просторі міст підняв Петро Долганов, доцент кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету, координатор проектів Громадської організації "Центр студій політики пам'яті та публічної історії "Мнемоніка".
 
Депутат Міської ради м. Бердичів, доктор-політолог Юрій Сокальський розкрив особливості польсько-єврейсько-українських стосунків у м. Бердичеві. А наукові співробітники Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" Марина Герасько та Юлія Сіренко розкрили особливості проживання євреїв у Батуринщині в контексті взаємодії з іншими національними групами. 
 
Відомо, що музейний простір може виступати платформою для налагодження міжкультурної взаємодії різних націй, що яскраво проілюстроване доповідями директора Музею історії м. Бердичева Павла Скавронського, Валентини Петрухіної, наукового співробітника Чергнігівського історичного музею імені В. В. Тарновського Вікторії Мудрицької, наукового співробітника Чернігівського обласного художнього музею ім. Г. Галагана, ученого секретаря Миколаївського обласного краєзнавчого музею Віти Животовської.
 
Об'єкти нерухомої культурної спадщини відображають міжетнічні культурні впливи та вимагають дослідження, консервації, музеєфікації та ревіталізації, зокрема в Белзі, як зазначив доцент кафедри реставрції архітектурної та культурної спадщини Національного університету "Львівська політехніка". Позитивний приклад міжетнічного діалогу в контексті збереження історико-культурної спадщини наведено істориком Наукового центру іудаїки та єврейського мистецтва ім. Ф. Петрякової Андрієм Филипівом на прикладі проектів створення путівників "Єврейськими місцями" Жидачева та Жовкви. 
 
Надзвичайно цікавим виявився інтерактивний проект "Віртуальні історичні міста", що призначений для систематизації даних стосовно єврейського минулого в полікультурному просторі міст, представлений головним редактором Інтернет-порталу "Віртуальна Польща". 
 
Налагодження міжетнічного діалогу неможливе без витворів мистецтва та створення культурної спадщини у витворах образотворчого мистецтва, театральних виставах, творах літератури тощо. Це продемонстровано доповідями заступника директора Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Ірини Мелешкіної, професора Музейного комплексу "Мистецький Арсенал" Дмитра Горбачова, завідувача відділом Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького Галини Корнєєвої, молодшого наукового співробітника Львівської національної галереї мистецтв Івана Дудича, голови Бережанського міського клубу "Колекціонер" Олександра Караневича. Про внесок видатних євреїв Малинщини у розвиток світової культури розповіла у своїй доповіді Лариса Овчарова, учитель історії та етики Малинського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів "Школа-ліцей № 1 ім. Ніни Сосніної". Єврейській історії у містечках України присвячені доповіді керівника Музею історії євреїв Глухівщини Михайла Часницького, заступника директора з наукової роботи Бережанського краєзнавчого музею Проціва Миколи, вчителя Ярунської ЗОШ І-ІІІ ступнів у Новоград-Волинському районі Тетяни Петько. 
 
Учасники конференції дізналися про творчий шлях та наукові здобутки професора Ф. С. Петрякової та про проект каталогізації єврейської культурної спадщини, зокрема предметів іудаїки, у музеях України. 
 
Конференція пройшла у теплій дружній атмосфері, з новими знайомствами, спілкуванням, враженнями, перспективами наступного співробітництва в рамках дослідження єврейської культурної спадщини України. Це був надзвичайно корисний обмін досвідом, наслідком якого було народження нових концептуальних ідей в проблемі налагодження етнічного діалогу, також конференція була надзвичайно важливою з точки зору формування зв'язків між музеями та інституціями.
 
Також учасники конференції висловили побажання надіслати прохання до Адміністрації Президента України, Міністра культури України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховної Ради про проголошення року 2017 роком культурної спадщини як основи формування міжетнічного діалогу.
 
Науковий центр іудаїки та єврейського мистецтва ім. Ф. Петрякової  надзвичайно радий зустрічі колег в рамках надзвичайно потрібної сучасному суспільстві ідеології міжкультурного порозуміння та діалогу.
 
Автор: Науковий центр іудаїки та єврейського мистецтва ім. Фаїни Петрякової 
↑Новини↑