Звіт про науково-практичну конференцію "Методологія створення єврейських експозицій в музеях України"

Звіт про науково-практичну конференцію

"Методологія створення єврейських експозицій в музеях України"

(23 листопада 2009 року, м. Львів)


Однією з останніх ініціатив Наукового центру Іудаїки та Єврейського мистецтва ім. Ф. Петрякової (м. Львів) став старт нового музейного проекту. Він передбачає збір даних для каталогу іудаїки в музеях України, налагодження двовекторної співпраці, інформування музеїв про можливість отримання цільового гранту на створення окремих єврейських експозицій, пошук спеціалістів-музеєзнавців для подальшого координування і консультування.

Проект реалізовується з метою ознайомлення та вивчення музейних збірок з точки зору наявності в них творів єврейського мистецтва з подальшою їх каталогізацією, публікацією та популяризацією. Адже питання про збереження творів єврейського мистецтва, які знаходяться в українських музеях, насьогодні є дуже актуальним і науковий інтерес до нього постійно зростає.

Першим кроком до ознайомлення з маловідомими пам'ятками єврейської історико-культурної спадщини в рамках оголошеного проекту стало проведення науково-практичної конференції «Методологія створення єврейських експозицій в музеях України» (23 листопада 2009 р.).

Структурно конференція була поділена на тематичні секції:

  • Історія, методологія створення та досвід функціонування музейних єврейських експозицій
  • Зарубіжний досвід організації та функціонування єврейських музеїв
  • Регіональні аспекти історії українського єврейства.

Серед почесних гостей конференції були професор, доктор іст. наук Я. Дашкевич, професор, представник Фонду Ротшильда Дж. Вебер та голова Асоціації єврейських громад та організацій України Й. Зісельс.

Канд. пед. наук, доцент ЛНУ ім. І.Франка О. Караманов виступив з ґрунтовною доповіддю «Атрактивність музейної експозиції як основа її сучасної організації». В ній було докладно проаналізовано значення атрактивності (привабливості для відвідувачів, комфортності у спогляданні та своєрідної самодостатності) як важливого принципу організації експозиції у сучасному музеї, особливу увагу звернено на багатофункціональне значення музейних предметів, способи їхньої інтерпретації у процесі культурно-освітньої роботи.

Сучасні єврейські музеї України були детально та яскраво представлені музейниками з Чернівців (директор Н. Шевченко «Експозиція Музею історії євреїв Буковини»), Галича (завідувач музею Кукула С. «Експозиція Музею караїмської історії та культури м. Галича») та Одеси (канд. іст. наук, директор Одеського історико-краєзнавчого музею В. Солодова «Єврейські експозиції Одеси: ретроспектива і порівняльний аналіз»). Експозиції цих установ базуються на принципах достовірності, історичної об'єктивності, субетнічності, представляють унікальні матеріали, що змальовують феноменальні характерні риси місцевого єврейства. Завдяки використанню широкого діапазону експозиційних засобів, вони стали конкурентними, атрактивними та туристично привабливими.

Презентацію та характеристику багатої та унікальної за своєю мистецькою цінністю колекції єврейського церемоніального срібла XVIII–початку XX ст. Музею історичних коштовностей м. Києва зробила провідний наук. співробітник Т.Романовська. Музейна колекція налічує близько 400 експонатів і хронологічно охоплює період з початку XVIII ст. до 20-х рр. XX ст.

Багатство, специфіку музейних єврейських експозицій Львова довоєнних часів детально змалював дослідник іудаїки Б. Орач.

Про шляхи формування збірки пам'яток єврейської історії та культури Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського, а також цікаві легенди походження цих предметів розповіла ст. наук. співробітник В. Мудрицька.

В доповіді наук. співробітника Володимир-Волинського державного історичного музею Б.Яновича йшла мова про одного з відомих діячів хасидського руху в Україні – Шломо Готліба, який жив у XVII ст., розглядалась історія єврейства у Володимирі-Волинському та на Волині.На історії єврейської громади та єврейських матеріалах Музею історії м. Дніпродзержинська зосередила свою увагу також наук. співробітник І.Шапочкіна.

Науковий співробітник НЗ «Замки Тернопілля» Л.Шиян познайомила присутніх з «музеєм під відкритим небом» – єврейським цвинтарем XVII-XVIII ст. у Вишневці, наголосивши на унікальності цього пласту єврейсько-української культури та гострій необхідності його дослідження та подальшого збереження.

Аспірантка відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, етнології і фольклористики ім. М. Рильського НАН України Б. Пінчевська розглянула співвідношення медійних та музейних об'єктів у концепціях єврейських музеїв Східної Європи, проаналізувала типи експозицій єврейських музеїв, в якості прикладу добре збалансованої концепції привела модель Музею єврейського мистецтва у варшавському Інституті Єврейської Історії.

Великий інтерес викликали доповіді американської журналістки Н. Федущак, яка представила досвід організації, полярні концепції єврейських музеїв США та канд. архітектури, доц. ЛНАМ Н. Левкович, яка виступила з розгорнутою медіапрезентацією галицьких корон Тори з різних музейних збірок світу.

Активно обговорювались спроби інтерпретувати, ідентифікувати та пов'язати з конкретними історичними подіями в історії міста музейні предмети: унікальні світлиниЕ. Доманського (І пол. XX ст.) з портретами жовківських євреїв (аспірантка ЛНУ ім. І. Франка Л.Байбула) та печатка рабина-артефакту з елементами іудейської символіки, який було знайдено під час археологічних розкопок у м. Дубно у 2007 р. (молодший наук. співробітник ДІКЗ м. Дубна Ю. Пшеничний).

Завідувач відділу іудаїки Львівського музею історії релігії М. Мартин свою доповідь присвятив надгробкам із знищеного нацистами старого єврейського цвинтаря м. Снятин. Автор переконаний: результати, отримані під час пошукових робіт, дають підставу вважати, що на території Снятина могли зберегтися середньовічні єврейські мацеви.

У своєму виступі академічний координатор НЦІЄМ ім. Ф. Петрякової Ю. Опельбаум зробив акцент на участі волинських євреїв в Легіоні УСС. На основі багатьох архівних документів автор доводив, що саме євреї найбільш активно відгукнулися на агітацію за вступ до лав УСС у перші місяці діяльності комісарів Легіону на Волині, становили значну частину одного з підрозділів, хоча це було надзвичайно ризикованою справою.

Всі доповіді викликали жвавий інтерес завдяки високій інформативності, науковій обґрунтованості, важливому позитивному внеску в історичний екскурс єврейської присутності в Україні як етносу. Експонати єврейської культури, що зберігаються в музеях України, повніше та насиченіше репрезентують барвисту яскраву палітру мистецтва та історії України та чекають їх гідного експозиційного представлення.

Звіт підготувала - Валентина Глебова,

магістр історії, керівник проектів Наукового центру іудаїки та єврейського мистецтва ім. Ф. Петрякової