Переклад з англійської

16 лютого 2012 р.

"Львів'янин на місії врятувати минуле прагне зберегти єврейстькі цвинтарі та похованнь в Україні”

Газета "Єврейські новини Канади”

Селдон Кіршнер

Мейлах Шейхет присвятив своє життя збереженню єврейських кладовищ та місць поховань на території України.

"Це наш обов'язок," - сказав пан Шейхет в інтерв'ю минулого тижня під час свого візиту в Торонто, де він проводив зустрічі із місцевою громадою для підвищення рівня свідомості про свою діяльність. "Ми є єдиним народом із однією долею і якщо ми цього не зробимо, нам не буде вибачення."

За останні 25 років, пан Шейхет, 58-річний львівянин, з усіх сил намагається врятувати українсько-єврейську спадщину від байдужості та забуття.

Дякуючи фінансовії підтримці фундацій та інших приватних джерел, він уже домігся збереження 180 кладовищ та місць поховань в Україні, чиє єврейське населення становить близько 120 тисяч.

Все ж, це лише початок для пана Шейхета. Як він оцінює, в Україні налічується приблизно 2 тисячі єврейських кладовищ та від 5 до 6 тисяч місць поховань. Україна за розміром дуже велика країна, що здобула свою незалежність у 1991 році та постраждала від радянської та нацистської окупацій. Під час нацистської навали було вбито від 600 до 750 тисяч українських євреїв, чи то одразу на місці, чи по концентраційних таборах, а деяких було поховано масово. Цвинтарі було знищено бульдозерами, а надмогильні пам'ятники використано для мощення доріг.

За часи комунізму, особливо після Другої світової війни, багато єврейських кладовищ було cпустошено та використано для різних потреб.

На місцях поховань були зведені державні та приватні будівлі, створені садівництва та пасовиська. В одному дивному випаду, кладовище затопили водою та на його місці зробили став для вирощування риби.

"Радянська система була нічим не кращою за нацистську," - стверджує пан Шейхет, директор Представництва в Україні американського об'єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського союзу, котрий проживає поблизу до історичної синагоги "Золота Роза" або ж "Золоті Рядки" у Львові. "Радянська система провадила політику духовного Голокосту".

Мейлах Шейхет народився у маленькому містечку неподалік Житомира, за освітою експерт із телекомунакаційних технологій, виховувався вдома у Львові за єврейськими звичаями у той час, коли державною релігією був атеїзм.

"Вас могли звільнити з роботи за відкритий прояв своєї віри," - зазначив пан Шейхет, який особисто і тілом і духом помітно став ортодоксальним євреєм після розпаду Радянського союзу у 1991 році.

Батькам пана Шейхета вдалося втекти у безпечне місце на час Голокосту, але 20 інших членів їхньої родини зазнали смерті.

До рішучої дії по збереженню історико-культурної спадщини його змусив випадок, коли він наштовхнувся на рештки покинутого єврейського кладовища в одному з українських сіл свого часу понівиченого нацистами та комуністами.

Працюючи із командою геодезистів, науковців та істориків, Шейхет оберігає кладовища, огороджуючи їх захисним парканом.

Коли є можливість він добивається, щоб на місці поховань встановити пам'ятник.

Працюючи над збереженням української єврейської спадщини, він побував у таких відомих містечках як Тернопіль, Броди, Бердичів та Белз, де свого часу проживали єврейські громади з давньою історією.

Він також відвідав такі менш відомі місця як Соснівка, Микулиничі, Тартаків, Луцьк, Олесько, Олика, Турка, Стратин, Ямпіль та Самбір.

Минулого року, у Львові, він віднайшов 200 братніх могил.

За межами України, він брав участь у проектах в Білорусії.

Пан Шейхет працює із командою, що налічує 20 експертів та має у своєму розпорядженні річний бюджет у розмірі 60 тисяч доларів, що за його словами є "краплею в морі".

В ідеалі, як він зазначив, потрібно набагато більше грошей, щоб залучати до роботи більше експертів у кожному регіоні України.

Він не отримує фінансування від уряду України. "Вони не дали нам ні копійки," - він зазначив.

Центральний уряд, все ж таки, видав відповідні накази, що визначають єврейські цвинтарі та місця скоєних нацистами вбивств як ті, що охороняються законом.

Проблема в тому, що на регіональному рівні держанві службовці не слідкують за дотриманням цих наказів.

"Нам опирається офіційна бюрократія, котра діє всупереч законодавству," - він сказав, доюдачи, що захоплення земельних ділянок відбувається тоді, коли певні особи забирають території кладовищ, або ж старезних синагогих, що вже розпадаються.

Українські організації Канади та США із симпатією відгукнулися на звернення пана Шейхета.

"Ми маємо з ними добрі взаємини", - він зазначив. "Вони підтримують нашу мету, але все залежить від фінансування".

В Канаді, у пана Шейхета склалися добрі відносини з Марком Фрайманом, останнім президентом тепер уже колишнього Єврейського конгресу Канади, а також із Янет Керекес, дослідницею з Торонто, яка відвідала в Україні.

В голосі пана Шейхетом відчувалися нотки смутку та розчарування, так як, за його словами, єврейські організації Канади втратили зв'язок зі своїм європейським корінням.

Як висловився пан Шейхет: "Шкода, що вони не відчувають себе частиною цього минулого".