Село Ралівка (Радловичі, Радловіце) Львівської області Самбірського району утворене в 1375 р. На даний момент тут проживає близько 4.000 мешканців.

Станом на II половину XIX ст. (1880 р.) в Ралівці було 384 римо-католики, 498 греко-католиків та 121 осіб юдейського віросповідання.

У 1910 р. в тодішніх Радловичах було реорганізовано т. зв. "Народну школу”, де могли здобути освіту багато неспроможних мешканців. Був налагоджений могутній зв'язок із читальнею "Просвіти” Галицького намісництва у м. Львові. Саме на роки довоєнні – 1916 – 1939 і припадає найбільший розквіт Народної школи, про що свідчать численні збережені у Центральному Державному історичному архіві України у м. Львові  протоколи та інші матеріали, які посвідчують і зберігають інформацію про основні напрямки життя першої.

Саме в історії даного населеного пункту присутні сторінки жорстокої розправи над єврейським населенням Старого Самбора, Самбора та околиць – навколишній міст, сіл, містечок компактного задавненого проживання єврейських громад.

Ліквідація єврейської громади Старого Самбора відбулась під час першої німецької окупації міста.

Німці увійшли до Старого Самбора, в якому на той час було багато біженців, на початку вересня 1939 р., на свято Рош Хашана. Гестапівці вступили до синагоги, в якій було багато людей, і погрожуючи гвинтівками і побиттям, вигнали їх на ринкову площу і примусили їх чистити площу. Адвокатів Павела Лєрмана і Менделя Дорнбуша кудись забрали, і вони вже не повернулися.

Кілька днів по тому німці силою зібрали близько 1200 євреїв у Старосамбірській церкві, пошикували в 4 ряди і завезли до села Стржебліце (Стреблиці), шо за 6 км від Старого Самбора. Там їх завели до церкви , де протримали всю ніч. Зранку гестапо наказали їм копати ями, німецький офіцер повідомив їх про розстріл, який чекав людей. Але серед німців поширилися чутки, що недалеко червоноармійці. Вони повернули євреїв до церкви і відпустили.

По дорозі в село Ужики-Долішні німці зустріли єврейських біженців із сусідніх міст і вбили близько сорока з них.

Говорячи про другу німецьку окупацію, бачимо схожу картину убивств.

3 липня 1941 р. німці окупували Старий Самбір вдруге. 32-х євреїв зібрали на єврейському цвинтарі і там убили. Серед убитих були: Мордехай Глік, Іцик Ґройліх, Яаков Ґройліх, Яаков Гібнер із сином, Шломо, Мордехай Ратман, Беньямін Райтер, Моше Райтер, Ашер Шварц, Єгошуа Шпіннер і Золес Гірш.

Під час першої масової акції 4 червня 1941 р.  близько третини євреїв були виселені із Старого Сам бора, сто людей упаковані в вагонах для худоби і доставлені в табори смерті в Белжеці, недалеко від Львова.

У вересні 1942 р. в самбірському кварталі Бліх було створено єврейське ґетто, куди завезли старосамбірських євреїв. З ліквідацією ґетто 9 червня 1943 р. вони були вже у лісі вслід за рештою євреїв в с. Радловіце (Ралівка).

Після страшної бійні від 14 квітня 1943 р. було зрозуміло про наближення остаточної ліквідації ґетто. Проте ввечері на початку червня було оголошено про публічну лекцію доктора Зойснера, заступника голови Юденрату. З жахом євреї, що ще залишилися там, очікували на слова Зойснера. Його промова була сповнена оптимізму. У промові доктор сказав, що з дрогобицького ґетто повернувся контактер Юденрату і розповів про викуп євреями із дрогобицького ґетто золотом, діамантами, хутром та шкіряними виробами обіцянки німців залишити їх живими і продовжити роботу "від руки до руки і від серця до серця”. В перший раз за довгий час напруга в ґетто спала, бо більшість повірила цим словам.

Відбулась остання масова акція. Близько другої години ранку гестапівці оточили ґетто. Для виявлення сховків вони руйнували та палили будинки. Людей витягли із сховків та кинули до в’язниці. На світанку в перши день свята Шавуот (9 червня 1943 р.) тюремні камери відкрилися і залишки євреїв відправили в останній шлях. У вантажівках, в які завантажили євреїв, останнім наказали присісти і підняти руки догори. Євреїв знову відвезли до лісу у Райлівці і там вбили. Місто Самбір було оголошене "вільним від євреїв”. У наступні тижні тривало полювання на тих євреїв, що залишилися живими.

      Підтвердження поданих вище фактів, а також нові знаходяться в Державному архіві Російської Федерації (ДА РФ) в м. Москва та філією ДАЛО (Державного архіву Львівської області) в м. Самборі. Це – Фонд Р-87 Опис 11 Справа 95 аркуш 110 (фотоальбом).  Так, за матеріалами документів фонду "Надзвичайної Державної Комісії по встановленню і розслідуванню злочинів німецько-фашистських загарбників…” (НДК) по Львівській області самбірського району присутня "Слідча справа про звірства німецько-фашистських загарбників в м. Самборі та самбірському районі Львівської області (1942-1943 рр.)”. В справі є дані про організацію 1 листопада 1942 р. ґетто в м. Сам борі, 1700 чоловік із якого з лютого до квітня 1943 р. були вивезені та розстріляні в лісі біля с. Радловичі (Ралівка) Самбірського району.

У Французькому дослідницькому центрі з вивчення історії ІІ Світової війни є справа допиту свідка подій в м. Самборі 1943 р., пов’язаних із знищенням єврейської общини. Номер справи – В162-5838. Свідок – польський мешканець Самбора п. Станіслав Сливка. Допит відбувся 15.06.1967 р.

П. Станіслав засвідчує, що проживав у Сам борі з дитинства до вересня 1944 р. Літом 1943 р. його взяли [німці] на службу у будівельний відділ терміном на рік, де виконував роботи по завантаженню вагонів, риттю траншей тощо. Літнім ранком 1943 р., за словами п. Станіслава, вивезли на вантажівці на лісну галявину у Радловіце (Радловичі (тепер - Ралівка)), в 4-5 кілометрах від м. Сам бора. Начальниками поліції, за словами свідка, були громадяни м. Самбора Чіхоцкі, Пішак і Бойко (пізніше, у 1945 р. п. Сливка дізнався, що п. Бойко перебував у жешувській тюрмі). На галявині Ралівки робітники викопали траншею довжиною 25 м, шириною 3-4 м і 4 м вглиб. Після цього поліція гестапо почала привозити машинами євреїв із Самбірської тюрми і ґетто. Їх змусили  повністю роздягнутися і розстріляли пістолетами. Євреїв, чоловіків, жінок і дітей різного віку, посадили одне на одного. Серед них було і кілька циган. Близько 500-600 людей, а можливо і більше, були розстріляні. Команда робітників із п. Сливкою повинна була закидати траншеї землею.

Також є дані з допитів свідків даних подій – євреїв м. Самбора – п. Давида Фраймана і Саму еля Бербера. Так, п. Д. Фрейман засвідчує, що в лютому – червні 1943 р. дрогобицьке гестапо разом з німецькою жандармерією та українською поліцією провели в ґетто чотири акції [вбивств]. Керував ними гауптшарфюрер СС Йозеф Габріель. Перша акція мала місце 13 лютого 1943 р. Тоді близько 500 євреїв розстріляли в лісі с. Ралівки. Вони були заарештовані єврейською поліцією в листопаді-грудні 1942 р. під час акції проти євреїв старшого віку (понад 55 років) і від того часу перебували у в’язниці.

Представництвом в Україні Американського об’єднання комітетів для євреїв до цього часу були зроблені значні потуги по спробах впорядкування даної території братніх могил, в т. ч. проведено геодезичні дослідження по дешифруванню німецьких аерозйомок часів ІІ Світової війни з Американського Національного архіву, в результаті яких ідентифіковано точне місцезнаходження могил. Дане місце попередньо впорядковане і окультурене. Різними єврейськими організаціями встановлено декілька меморіальних знаків і мацев.

Дані про локалізацію братніх могил в Ралівці підтверджуються результатами дешифрування (методами фотограмметрії та геодезії) німецької аерофотозйомки 1944 р. із Національного Архіву США та наземними дослідженнями, проведеними в 2009-2010 рр.

Ландшафт розташування братньої могили здебільшого рівнинний, лише в деяких місцях проглядається невелика штучна і природного походження горбистість.

За функціональною типологією – місце масових розстрілів та захоронень часів ІІ Світової війни. Загальна площа території об'єкту складає га. У загальній цілісності пам'ятка становить велику по протяжності братню могилу однакового часового проміжку утворення, де звозилися люди із м. Самбора, м. Старий Самбір та їх околиць. Пам'ятні знаки встановлених зразків відсутні. Встановлені пам’ятні знаки на кошти різних єврейських організацій та меценатів (переважно в пам'ять про розстріляних там родичів). Цілий рік єврейська громада світу вшановує пам'ять замордованих тут людей ходою з молитвами і запалюванням свічок.

Братня могила є важливою історико-меморіальною пам'яткою, що засвідчує загибель багатої історії міст Самбір, Старий Самбір та їхніх околиць в контексті проживання в даних містах потужних єврейських громад в часи Голокосту ІІ Світової війни. Тут убито відомих єврейських жителів Самбора і Старого Самбора.

Братня могила становить історичну пам'ятку колись потужних єврейських громад Самбора, Старого Самбора і околиць та найвідоміших діячів різних сфер суспільного життя, від якої, окрім даних і розташованих в інших місцях могил, не залишилось і сліду. У радянську добу в повоєнний час пам'ятка не охоронялася, незважаючи на розслідування Надзвичайної Комісії, місця не окультурювались, частини могил позаростали, подекуди розсипане різне сміття. На переважній більшості території поховань значних втручань не помічено.

Під час розстрілів на місці викопано довгу яму, куди вкидали трупи вбитих і напівживих людей та закопували. Ями стерегли поліцейські.

Межі братніх могил окреслені за допомогою дешифрування військових аерознімків 1944 р., що виходить із історичних збережених фактів про дану подію та свідчень очевидців, геодезичної зйомки території, численних наземних досліджень (біолокації) та нанесення встановлених результатів фотограмметричним методом на плани сучасних місто забудов, аерознімки 1944 року та сучасні космічні супутникові знімки територій. Територія об'єктів спеціально не виділена. Огорожа відсутня.

Об'єкти розташовані за межами історичного середмістя, у лісі с. Ралівка. Поховання розташовані повздовжньо і тягнуться рівною лінією. Обмежені ґрунтовою дорогою, лісосмугою з різнотипними насадженнями - різними породами дерев, кущами, трав'яним покривом, сміттєвими відходами.

Місцевість розташування братньої могили в с. Ралівка обмежена здебільшого лісом із різноманітними насадженнями.

Братня могила в с. Ралівка Самбірського райлону Львівської області - визначна пам'ятка історії (враховуючи м. Самбір, м. Старий Самбір тощо як одні із найпотужніших центрів концентрації єврейської общини у Сх. Європі), пов'язана із знищеними побутом, культурою, релігійних традицій єврейської громади України (місце масових поховань жертв нацизму).

Братня могила - місце поховань видатних представників єврейського народу – митців, релігійних діячів.

Ці місця розстрілів фактично набувають статусу меморіальної пам'ятки жертвам нацизму в роки ІІ Світової війни (також в контексті останніх залишків колись могутніх общин післявоєнних лихоліть).